Село В.Межирічі має досить цікаву історію . Воно розташоване за 24 кілометри від районного центру Корець , за 8 кілометрів від автомагістралі Київ - Чоп на берегах невеликої річки Стави. Село дійсно велике і як би зажате між річками. З однієї сторони в’ється вузенька Стави , а з другої сторони - права її притока - ледь помітний струмок - пересохла.

У письмових джерелах Межирічі вперше згадується 1544 роком. Це 16 століття. Село тоді входило до володінь князів Корецьких. В 1576 році тут були побудовані значні укріплення. Згадується про величний замок , що згорів в 1576 році. Пізніше , як видно з акта 1579 року „містечко Межирічі” і його замок дістається від князя Богуша Корецькому сину Якиму. А ще пізніше Межирічі згадується частіше - у 1596 при описі нападу селян загону Г.Лободи на помістя місцевих феодалів , 1623 року - у скарзі на межиріцького старосту, який не допоміг затримати "крадолюдів"

Після возз’єднання Правобережної України з Росією , Межирічі відійшли до Росії у складі Ровенського повіту Волинської губернії. В роки Вітчизняної війни 1892 року в містечку на постої був козачий полк 3-ої російської армії генерала Тормосова. Містечко поступово зростає , збільшується кількість населення , споруджуються нові будівлі , Нараховується 1365 жителів . У 80-х роках ХІХ століття у Межирічах працювала невеличка суконна фабрика . пивоварний завод , школа військових піарів , костел , православна церква , дві синагоги , однокласне училище , земська лікарня з аптекою. Працював потужний водяний млин , що переробляв 10 тисяч пудів зерна в рік. Діяв відомий у всій окрузі ярмарок , що збирався 20 разів на рік.

В жовтні 1920 року територію Західної України окупували іноземні легіони. Межирічі піддали під владу панської Польщі.  17 вересня 1939 року Межирічі були звільнені від гніту Польщі. А з 1940 року містечко Межирічі стало центром Межиріцького району. Націоналізується промисловість , земля і великі панські помістя. На базі маєтку панів Стецьких організовується перше в районі колективне господарство. Поліпшується стан медичного і побутового обслуговування. Відродились дві школи : українська і російська. Та недовго продовжувалось мирне будівництво. Почалась Велика Вітчизняна війна. 16 липня 1941 року в село ввійшли фашистські війська. 15 січня 1944 року Межирічі були звільнені від окупантів. Зразу після звільнення відновлюють свою роботу громадські установи. У травні 1944 року організовується МТС , колгосп імені Ватутіна , який в 1954 році перейменований на колгосп "Прогрес"

Село Межирічі відоме під назвою "Межиріч" до нового адміністративного поділу 1965 року. А з 1965 року стало відоме як село Великі Межирічі для розрізнення від Межирічі Острозького району.