телефон  (03651) 21010
e-mail  
ПОШУК НА САЙТІ
ГОЛОВНЕ МЕНЮ
455 05.03.2016

зміст


22 червня 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз. Менше ніж через тиждень бойові дії велися вже під Корцем. У перші тижні німецької окупації в Корці було розстріляно 300 осіб, головним чином партійних і радянських активістів. Частину території міста окупанти відвели під єврейське гетто. Взагалі за роки окупації в Корці  i районi німці розстріляли понад 8 тисяч жителів міста. Радянські війська вступили до Корця 12 січня 1944 року. Бій за місто вів 416 стрілецький  полк (командир – майор Макєєв) 112 Рильсько-Коростенської стрілецької дивізії 13-ї армії. У сутичці загинуло 59 радянських і 195 німецьких бійців та офіцерів.Відразу ж після звільнення Корця в місті та районі почала діяти державна надзвичайна комісія зі встановлення та розслідування злочинів фашистських загарбників на Рівненщині. Її результати були викладені у повідомленні від 7 травня 1944 року. Згідно з висновками комісії, за час німецької окупації у Корці було зруйновано 50% житлових будинків і знищено 909 селянських господарств у районі.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни  пожвавились розвиток промисловості, сільського господарства, освіти і культури Корецького району. У 1947 році район  перший у області завершив колективізацію сільського господарства. Тоді було створено 31 колгосп. У травні 1948 року відбудовано цегельний завод, відкрито клуб піонерів, при якому почала працювати бібліотека,  обладнано кімнати для роботи гуртків художньої самодіяльності, а також був відкритий кінотеатр на 250 місць.
За декілька післявоєнних років невпізнанно змінився Корець. В ньому виросли нові підприємства: завод пластмасових  виробів, харчокомбінат з кондитерсько-консервними цехами і вальцювальними млинами, побутовий комбінат, ремонтно-будівельна дільниця, хлібопекарня, реконструювався із кожним роком  нарощував виробничу потужність цукровий завод. В місті розвивалась торгівля, медичні та культурно-освітні заклади.
В 1959 році  з містом злилися села Зарів’я і Закорчицьке. На його околицях на східному і західному напрямках виросли нові впорядковані селища. Корець був райцентром до грудня 1962 року. Під час укрупнення районів його було віднесено до категорії міст  районного підпорядкування. Але указом у 1966 році було знову утворено Корецький район в складі 20 сільських Рад з центром у м. Корець.
      У Корці виявлено джерела радонових вод. Поблизу них споруджено водолікарню, яка надає медичне та профілактичне лікування населення області та України.
У 1960 році було зведено новий корпус СШ №1. А в грудні 1962 році відкрито сільське професійно-технічне училище. З 2002 року воно вже є вищим професійно-технічним училищем. У жовтні 1977 року відкрито районний будинок культури на 600 місць, а згодом, у 1985 році, побудована СШ №3 на тисячу навчальних місць. Урочистою подією в освітньому житті Корця та району стали  відкриття у 2000 році ще одного навчального закладу -  Корецького ліцею.  
З містом пов’язана доля багатьох відомих людей. Серед них особливою колоритністю вирізнявся Самійло Яхимович. Одружений з дочкою молдавського господаря Ієремії Могили – Катериною, разом з іншими зятями Могили М. Вишневецьким та С. Потоцьким, спираючись на  козацтво,  Самійло збройно підтримував тестя в боротьбі з турками, де загони Корецького кілька разів відвойовували Молдавію. За даними польських істориків він виграв 13 битв, в 14-захоплений в полон. З полону втікає. В 1618 році його приймає папа римський  Сикст V. З іменем  Самійла пов’язують також ікону  „Споручниця грішних”  та плащаницю, які він привіз  з Константинополя. Ці реліквії зараз знаходяться в Корецькому Свято-Троїцькому монастирі.
З 1612 по 1634 р. (з перервами ) в місті жив відомий український поет, педагог, церковний діяч Лаврентій Зизаній Тустановський – автор першої української граматики і першого в Україні букваря з словником. В Корці він перебував по запрошенні князя Іоахима  Корецького. Князя Зизаній привабив релігійною освіченістю, проповідницьким талантом. Джерела говорять, що знайшли для цієї мети „чоловіка годного і побожного господина  отця Лаврентия  Зизания”.  Зизаній помер і похований в Корці
З Корцем пов’язані останні роки  коханої  Пушкіна – Анни Оленіної-Андро, яка після смерті чоловіка  оселилась недалеко біля міста в селi Середня  Деражня. Оленіна подарувала місцевому монастирю землі, допомагала своїм коштом утримувати  сирітський притулок для дівчаток. За її заповітом похована території Корецького жіночого монастиря .   В жовтні 1846 року як член Київської археографічної комісії бував в місті  легендарний Тарас Шевченко. Про це письменник написав в повістях „Варнак„ та  „Прогулка с удовольствием и не без морали,,.
      В селі Харалуг під час навчання в Рівненській гімназії в 1865-1871 рр. проводив свої канікули майбутній письменник  В.Короленко .
З коротким візитом був у Корці О. Драгоманов . В с. В.Межиричі на поч. ХХ ст. проживав М. Коцюбинський. Там він завершив роботу над повістю „Фата Моргана „.
Відомі сучасники:
З Корцем пов”язані імена вiдомих вчених В.П.Рой та Українець А.М. – докторів медичних наук, Опальчука А.С. – академіка Академії наук України, заслуженого діяча науки і техніки, професора Ковальчука П.І.
    В с. Самостріли , Корецького району в 1863 році народився відомий ботанік Володимир Липський – перший президент Академії наук України, а також академік Я.С.Підстригач, доктор фізико–математичних наук Т.С. Підстригач.,професор медичних наук- Л.Є. Пелех.
    В с. Городище народився поет і науковець Анатолій Криловець, а в с. Самостріли – доктор філологічних наук  і краєзнавець Ярослав Поліщук.
     14 жителів району  стали кавалерами ордена Леніна. Це: В.І.Бурлака,   Д.П. Вознюк, Ф.Ф.Гнатюк. О.І.Краля,         С.К.Козліков, А.Ф.Климук, П.П.Мамчуровський, Г.І.Осикіна, Г.О.Пономар, Г.С.Свистонюк, Т.Д.Скоблюк, Г.М. Шевчук, І.Ф.Шульгін, І.Ю. Якубець.
 Шестеро корчан  отримали почесне звання „ Заслужений „:
1.     Вознюк Дем”ян Петрович – „ Заслужений вчитель України”;
2.     Климчук Валентина Зіновіївна –„Заслужений лікар України”;
3.     Яковець Світлана Петрівна –„Заслужений вчитель України”;
4.     Міліщук Віталій Федорович –„Заслужений  працівник транспорту України”;
5.     Сухий Ростислав Ананійович – „ Заслужений працівник сільського господарства  України „.
6.   Шкльода Ганна Іванівна –„Заслужений  працівник культури України”;
        Вигідне географічне положення, розміщення на перетині торгових шляхів  спонукало до інтенсифікації економічного розвитку міста і околиць, що в свою чергу сприяло містобудуванню, особливо в середні віки. Найбільшої уваги в історико-архітектурному аспекті заслуговують споруди світського і церковного характеру.
 Головною архітектурно-історичною перлиною Корця  без сумніву є живописні руїни старого замку. Як магнітом притягують подорожнього загадкові руїни – німі свідки колишньої магнатської слави князів Корецьких.
 
Замок закладений у 1386 році князем Федором Острозьким. В першій половині    16 ст. князь Богуш Корецький укріпив замок мурами. Тоді ж було побудовано чотириарковий кам’яний міст. Зараз подібні мости збереглися тільки в Кам’янець – Подільському та в смт. Цумань на Волині. В 17-18 ст. замок перебудовувався і набув рис світського характеру. Це був цілісний комплекс, який складався з  житлових, господарських споруд, замкової церкви, розкішного саду та ін. Замок оточений високими стінами і ровом, куди в свій час були відведені води р. Корчик. В 1832 році в замку спалахнула пожежа, яка повністю його знищила всередині. Залишилися тільки стіни. Потім декілька разів намагалися його відреставрувати, але без відчутного результату.
 На північ від замку, майже впритул до головної вулиці міста, стоїть  Миколаївська церква, збудована в 1834 році  в стилі класицизму за заповітом Ю. Чарторийського. В основі композиції її плану лежить типова для волинського культового будівництва  трьохчастинна структура з дещо розширеною та підвищеною середньою, або центральною частиною. В 1844 році в храмі було встановлено іконостас, а в 1860 р. – горішнє місце і жертовник
Біля Миколаївської церкви  знаходиться добре збережений малий палац  Ю. Чарторийського, збудований ним в 1788 році з наміром надати цій будові світського характеру на противагу просторово ізольованому  розташуванню старого замку. Широкий покатий партер об»єднає двоповерхову будівлю з головною вулицею Корця.  Навпроти малого палацу видно будівлю келій Воскресенського монастиря.
 Є непідтверджені документально свідчення, що в 1064 році ігумен Києво-Печерського монастиря Варлаам заклав на цьому місці  жіночий монастир Благовіщення Пресвятої Богородиці, який був зруйнований татарами в 1242 році . Вони збудовані в 1764-1767 р. в стилі пізнього бароко. Належали колишньому Воскресенському монастирю отців василіан. Споруда  зараз реставрується за участі Свято-Троїцького монастиря.  На лівому березі р. Корчик, на невеличкому підвищенні розмістився приходський костел св. Антонія.
 
Костел на цьому місці  був заснований князями Корецькими  ще  в 1533 році. В 1706 році споруду було  оздоблено декором в стилі бароко, а в 1916 році повністю перебудовано. В південній частині  розміщений вхід і дзвіниця з  арками для дзвонів. Костел орієнтований алтарною частиною на захід. Основний об’єм доповнений часовнею, покритою куполом. Нині діючий.  Найбільшим архітектурним ансамблем м. Корця є жіночий    Свято-Троїцький монастир. Він задумувався в 1620 році як францисканський кляштор. Як вiдзначалось вище в 1831 р.  через польське антиросійське повстання  будівлю  у католиків було вилучено й передано православній громаді . В 1863 році тут заснували жіночий православний монастир, який без перерв діє до сьогодні. Підпорядкований безпосередньо Московському Патріарху.
  Ансамбль складається з Троїцької церкви, Теплої (літньої) церкви  Іоанна Предтечі, келій і Надбрамної дзвіниці .Трохи далі в сторону Києва біля дороги видніється  дерев»яна  церква св. Георгія. Вона знаходиться на території центрального міського кладовища. Дата побудови не з’ясована. Відомо, що поновлена вона була в 1877 році.

прапор районної ради корецького району © 2016 - 2017 Корецька районна рада
Використання матеріалів тільки з посиланням на джерело